вичавити
ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Він видушив із тюбика синьої фарби (Ю. Яновський); Якщо в зерні було мало "молочка", його видавлювали з колосків (жита) (з журналу); Люди витискають із збіжжя.. дивне пійло (Лесь Мартович); Цей апарат не тільки вичавлює сік із фруктів та овочів, а й механічно викидає жом (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичавити — ви́чавити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вичавити — див. вичавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичавити — ВИ́ЧАВИТИ див. вича́влювати. Словник української мови у 20 томах
- вичавити — ВИ́ЧАВИТИ див. вича́влювати. Словник української мови в 11 томах
- вичавити — Ви́чавити см. вичавлювати. Словник української мови Грінченка