1. Словник синонімів української мови

вицілувати

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, — якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! — і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); — Що ти мовчиш? — скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вицілувати — ви́цілувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вицілувати — див. виціловувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вицілувати — ВИ́ЦІЛУВАТИ див. виціло́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вицілувати — Ви́цілувати, -лую, -луєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вицілувати — ВИ́ЦІЛУВАТИ див. виціло́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. вицілувати — Ви́цілувати, -лую, -єш гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259. Словник української мови Грінченка