вицілувати

ви́цілувати

див. виціловувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вицілувати — ви́цілувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вицілувати — ВИ́ЦІЛУВАТИ див. виціло́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вицілувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  4. вицілувати — Ви́цілувати, -лую, -луєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вицілувати — ВИ́ЦІЛУВАТИ див. виціло́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. вицілувати — Ви́цілувати, -лую, -єш гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259. Словник української мови Грінченка