вишкрябувати

ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм.; ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ (рвучко). — Док.: ви́йняти, ви́тягти, ви́тягнути, добу́ти, ви́добути, здобу́ти, ви́шкрябати, ви́шкребти, ви́шпортати, ви́хопити, ви́хватити. Молодиця розв'язала клунок і почала виймати дідову поживу (Панас Мирний); Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші рідною українською мовою (З. Тулуб); Он рибалки витягують бредень із срібною рибою (М. Стельмах); Осколок, гострий і маленький, як овід, впився у тіло. Денис Блаженко бере його пальцями. — Тягни! — командує Хома (О. Гончар); Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн (Б. Грінченко); З лиховісною повільністю (Джурило) став видобувати з чорних піхов меча (П. Загребельний); Подлубавшись у кишені, він здобув ще одного папірця (Ю. Збанацький); Треба тільки вишкребти нігтем із стрючка зернятка і знову стулити обидві половинки. От вам і пищик! (О. Донченко); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини, люди зирнули і ахнули (Іван Франко); Старі, присунувшись близенько до нього (горщика), руками вихоплювали гарячу бараболю (М. Коцюбинський); Комісар вихватив наган (Ю. Яновський). — Пор. 1. дістава́ти.

ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.; ВИ́ШКРЯБАТИ розм., ДОП'ЯСТИ́ чого, розм., ДОПНУ́ТИ чого, розм., ДОСКО́ЧИТИ чого, розм., ПРИЗАПА́СИТИ розм., ПРИЗАПАСТИ́ розм., ПЕРЕХОПИ́ТИ що, чого, розм., ОРГАНІЗУВА́ТИ розм., жарт., РОЗСТАРА́ТИСЯ чого, на що, розм., УСТАРА́ТИ діал., ПОСТАРА́ТИ діал., ЗДОБУ́ТИСЯ чого, на що, діал.; ВИ́ДЕРТИ розм., ВИ́ДРАТИ розм. (силою або з труднощами); ВИ́РВАТИ розм. (силою); ВИ́КЛОПОТАТИ (шляхом клопотання); РОЗЖИ́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИ, РОЗГО́РИТИ (на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.: дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, роздобува́ти, бра́ти, добува́тися, запопада́ти, достава́ти, прихо́плювати, прихва́чувати, вишкря́бувати, перехо́плювати, організо́вувати, стара́тися, стара́ти, здобува́тися, видира́ти, вирива́ти, розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкрябувати — вишкря́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вишкрябувати — -ую, -уєш, недок., вишкрябати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Шкрябаючи, знімати, зчищати що-небудь. || Шкрябаючи, робити подряпини, якісь знаки на чому-небудь. || перен. Вибирати, виймати все (звичайно про залишки). 2》 перен. Діставати, знаходити з труднощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишкрябувати — ВИШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШКРЯБАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Шкрябаючи, знімати, зчищати що-небудь. Ножами вишкрябують хлопці ґрунт з-під скель. Роблять глибокі діри (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вишкрябувати — див. вишкрібати; дряпати; скребти; терти Словник синонімів Вусика
  5. вишкрябувати — ВИШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШКРЯБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Шкрябаючи, знімати, зчищати що-небудь. Вишкрябує [Федя] великим важким ножем масні плями на столі; миє шваброю підлогу (Ткач, Жди.. Словник української мови в 11 томах
  6. вишкрябувати — Вишкрябувати, -бую, -єш сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать. Словник української мови Грінченка