вколо

НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Поглянув моряк навколо, народу він низько вклонився (М. Нагнибіда); Довкола ні душі, навіть не віриться, що це так далеко звідси гримить війна... (С. Голованівський); Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати... (В. Сосюра); Навкруги степ буде, і води сяючі, і небо в багряних вітрилах заходу... (О. Гончар); Зима навкруг... (Б. Грінченко); Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося (Г. Хоткевич); Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл (Є. Гуцало); Небо округ здіймалось вгору блакитними вежами (Ю. Яновський); Галя покинула полоти й оглянулася округи (Марко Вовчок); Хтось крикнув: — Пали! — І тріскіт розлігся зокола (М. Старицький); Де не глянь — окіл розорана даль димками вирина (М. Рудь).

НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Тулуб); Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця (М. Стельмах); Це буде там, де залізниця біжить, дзвенить кругом села (В. Сосюра); В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я і лік погубив... (І. Нечуй-Левицький); Я на старім кладовищі лежала, тиша могильна круг мене співала (Леся Українка); Округ нього (Чубенка) ліс порипував, як снасть (Ю. Яновський); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко); Цвірінчали горобці, дружно, стайно метушилися окіл подвір'я в старих грушах (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вколо — вко́ло 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рідко вко́ло 2 прийменник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вколо — пр., НАВКОЛО, ДОВКОЛА, навкруги, довкруги, округи, ок. довкруж. Словник синонімів Караванського
  3. вколо — присл. і прийм., рідко. Те саме, що навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вколо — ВКО́ЛО, рідко. 1. присл. Те саме, що навко́ло 1. А вколо нікуди ні села, ні двора не видать (І. Франко); Годі! Розвіяні вколо Мрії мої сумовиті... (П. Грабовський); Квіти на сонці зів'яли, Трави вода замулила. Вколо каміння і скали, Пустка, могила... (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. вколо — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
  6. вколо — Вко́ло, присл.-прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вколо — ВКО́ЛО, присл. і прийм., рідко. Те саме, що навко́ло. А вколо нікуди ні села, ні двора не видать (Фр., XIII, 1954, 404); Годі! Розвіяні вколо Мрії мої сумовиті… (Граб., І, 1959, 368); При місяці білів холодний попілець, чорніло вколо нього пожарище (Л. Словник української мови в 11 томах