1. Словник синонімів української мови

владичиця

БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА ж.р., церк.; МАДО́ННА (у католиків). Лукія щодня молиться Богородиці, знає молитви, житія святих читала (О. Донченко); З щедрівок, які взимку виспівувались під вікнами добрих людей, я знав, що за плугом навіть сам Бог ходив, а Богоматір носила їсти орачам (М. Стельмах); (Матушка гуменя:) Даруй, Боже, тілько нашим розум добрий... (Голоси:) Пошли, Боже, даруй, Владичице святая! (Панас Мирний); Вона благала Пресвятую, Щоб та її... щоб та спасла, Щоб одуріть їй не дала — Пренепорочная! (Т. Шевченко); І їхала (Катерина) селом серед святочно вбраних людей, їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владичиця — влади́чиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. владичиця — -і, ж. 1》 Жін. до владика 1). 2》 церк. Епітет Богородиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владичиця — ВЛАДИ́ЧИЦЯ, і, ж. 1. уроч. Жін. до влади́ка 1. Поїхав далеко на влови султан із башами. І до ранку владичиця я над землею й морями (П. Куліш). 2. рел.-церк. (з великої літери). Богородиця. [Голоси:] Даруй, Владичице святая!... Словник української мови у 20 томах
  4. владичиця — ВЛАДИ́ЧИЦЯ, і, ж., ц.-с. 1. Жін. до влади́ка 1. 2. церк. Епітет богородиці. [Голоси:] Даруй, владичице святая! (Мирний, V, 1955, 75). Словник української мови в 11 томах
  5. владичиця — Владичиця, -ці ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна. К. МХ. 46. Словник української мови Грінченка