властолюбний

ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав'язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав'язує свою волю). — Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу. — Не лише сувора, а й владолюбна, — додала Ганна Осипівна (О. Гончар); Старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (М. Чабанівський); Головою дому була мати — Варвара Дормидонтівна, владна, навіть дещо деспотична дама (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. властолюбний — властолю́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. властолюбний — -а, -е, книжн., заст. Владолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. властолюбний — ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Владолюбний. Плакав він [Авірон] над собою, над своєю наївною вірою, над пророком великим, що згубив тепер авреолю і став звичайним властолюбним обманщиком (Г. Хоткевич); Одного разу я побачила, .. Словник української мови у 20 томах
  4. властолюбний — ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн., заст. Владолюбний. Одного разу я побачила,.. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 166). Словник української мови в 11 томах