властолюбний
ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн.
Владолюбний.
Плакав він [Авірон] над собою, над своєю наївною вірою, над пророком великим, що згубив тепер авреолю і став звичайним властолюбним обманщиком (Г. Хоткевич);
Одного разу я побачила, .. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- властолюбний — властолю́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- властолюбний — -а, -е, книжн., заст. Владолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- властолюбний — ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав'язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав'язує свою волю). — Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу. Словник синонімів української мови
- властолюбний — ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн., заст. Владолюбний. Одного разу я побачила,.. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 166). Словник української мови в 11 томах