водогін
ВОДОПРОВІ́Д (система труб, нагнітальних установок і т. ін. для подавання води), ВОДОГІ́Н, ВОДОВІ́Д. Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів, елеваторів і т. ін. (Леся Українка); Водогін, що постачав до міста воду з Дністра, вже був перерізаний фашистами (В. Кучер); Магістральний водовід.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водогін — водогі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- водогін — -гону, ч. Те саме, що водопровід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водогін — ВОДОГІ́Н, го́ну, ч. Те саме, що водопрові́д. Там і тут вилискували проти сонця невеличкі штучні озерця з високими спорудами водогонів (Ю. Смолич); Водогін не мінявся, мабуть, з античних часів, – без кінця його ремонтують і вулиці всюди розриті... (О. Словник української мови у 20 томах
- водогін — Водогі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водогін — ВОДОГІ́Н, го́ну, ч. Те саме, що водопрові́д. Там і тут вилискували проти сонця невеличкі штучні озерця з високими спорудами водогонів (Смолич, I, 1958, 55); Дід Кирило відає ще й мотором, що нагнічує воду у водогін (Коз., Сальвія, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах