1. Словник синонімів української мови

воркотіння

МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркотіння — воркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. воркотіння — -я, с. Дія за знач. воркотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркотіння — ВОРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. воркоті́ти. Десь на високих осокорах заворкувала горлиця, і Павло .. почав підкрадатися на те воркотіння (В. Кучер); Сестри не знаходили теми для серйозної балачки. Словник української мови у 20 томах
  4. воркотіння — ВОРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. воркоті́ти. Десь на високих осокорах заворкувала горлиця, і Павло.. почав підкрадатися на те воркотіння (Кучер, Прощай.., 1957, 480); Сестри не знаходили теми для серйозної балачки. Словник української мови в 11 томах