ворожість
НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.; НЕЛА́СКА, НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, НЕЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (відсутність лагідності, привітності в ставленні до кого-, чого-небудь). — Правда твоя, у мене до нього є й особиста неприязнь, глибока антипатія (О. Донченко); Неприхильність великого князя до хлопського руху та його заборона видерли в народу зброю з рук (Ю. Опільський); Він з перших днів свого перебування в районі відчув приховану недоброзичливість з боку Ситника (С. Журахович); Слова його складалися так, що в них звучала давня його нелюбов до кореспондентів (Л. Первомайський); Горпина висидить цілу.. ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Панас Мирний); О. Альойзій намагався йому щось приємне сказати, але так збентежився непривітністю Миколи, що нічого не міг видумати (Лесь Мартович). — Пор. відра́за, ворогува́ння, 1. злість, неми́лість.
Значення в інших словниках
- ворожість — воро́жість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ворожість — [ворож'іс'т'] -жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- ворожість — -жості, ж. Властивість за знач. ворожий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість і стан за знач. воро́жий 2. Тут я вже почув не теоретичну, а справжню ворожість до доглядача (В. Винниченко); Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Г. Словник української мови у 20 томах
- ворожість — Воро́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. воро́жий 1. Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Епік, Тв., 1958, 335). Словник української мови в 11 томах