ворожість

воро́жість

[ворож'іс'т']

-жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. воро́жий 1. Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Епік, Тв., 1958, 335). Словник української мови в 11 томах
  2. ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість і стан за знач. воро́жий 2. Тут я вже почув не теоретичну, а справжню ворожість до доглядача (В. Винниченко); Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. ворожість — -жості, ж. Властивість за знач. ворожий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ворожість — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  5. ворожість — воро́жість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. ворожість — Воро́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)