1. Словник синонімів української мови

ворохобитися

БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Бунтують наші мужики. На Кавказі — війна з горцями (З. Тулуб); То був 1905 рік. Села бунтувалися, поміщики боялися нападу селян (Т. Масенко); — На фронті солдати теж збурилися проти царя, щоб народ сам правив (П. Панч); І як на вічах не раз велелюдних буває, коли там Заколот несамовитий повстане і чернь ворохобить, — Вже головешки летять і каміння, поблискує зброя (М. Зеров). — Пор. 1. повстава́ти, 2. хвилюва́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворохобитися — Бунтуватися [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. ворохобитися — ворохо́битися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. ворохобитися — -блюся, -бишся; мн. ворохобляться; недок., розм. 1》 Те саме, що ворушитися 1), 2》 Те саме, що бунтуватися; обурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ворохобитися — ВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ворохо́бляться; недок., розм. 1. Те саме, що воруши́тися 1, 2. Маленьке кротеня .. ворохобиться в кутку, накрите куфайкою (В. Словник української мови у 20 томах
  5. ворохобитися — Ворохобиться в зимі на суниці. Намовляє на непотрібне й неможливе діло. Даремні зусилля. Хто на чуже ворохобить, той на своїм не робить. Хто лакомиться на чуже, той і своє утратить, бо занедбає його. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ворохобитися — див. перечити; сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  7. ворохобитися — ВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ворохо́бляться; недок., розм. 1. Те саме, що воруши́тися 1, 2. Він зиркає в куток на малеч, що заглиблено ворохобилась між якихось клаптиків, ляльок, побитого посуду, поламаних іграшок (Досв., Вибр., 1959, 237). Словник української мови в 11 томах