ворохобитися
ВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ворохо́бляться; недок., розм.
1. Те саме, що воруши́тися 1, 2.
Маленьке кротеня .. ворохобиться в кутку, накрите куфайкою (В. Яворівський);
Риби тихенько ворохобилися в зеленій воді, пливли і пливли, хоч, мабуть, уже добре знали, що пливти немає куди (В. Шкляр).
2. Те саме, що бунтува́тися; обурюватися.
Тоді Гриць скипить, .. ворохобиться проти господаря і відгризається (О. Кобилянська);
Хлопець спідлоба поглянув на неї, натяг собі кашкета й підвівся. – Ну, ти... не дуже ворохобся... – кинув їй на прощання й зник (Л. Смілянський);
Це мовби були зовсім інші люди, не ті, які ворохобилися на майдані (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворохобитися — Бунтуватися [IV] Словник з творів Івана Франка
- ворохобитися — ворохо́битися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ворохобитися — -блюся, -бишся; мн. ворохобляться; недок., розм. 1》 Те саме, що ворушитися 1), 2》 Те саме, що бунтуватися; обурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворохобитися — Ворохобиться в зимі на суниці. Намовляє на непотрібне й неможливе діло. Даремні зусилля. Хто на чуже ворохобить, той на своїм не робить. Хто лакомиться на чуже, той і своє утратить, бо занедбає його. Приповідки або українсько-народня філософія
- ворохобитися — див. перечити; сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
- ворохобитися — БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Словник синонімів української мови
- ворохобитися — ВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. ворохо́бляться; недок., розм. 1. Те саме, що воруши́тися 1, 2. Він зиркає в куток на малеч, що заглиблено ворохобилась між якихось клаптиків, ляльок, побитого посуду, поламаних іграшок (Досв., Вибр., 1959, 237). Словник української мови в 11 томах