вотум

УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл . довіри, довір'я, недовіри, недовір'я (ухвала парламенту щодо ставлення до уряду або окремих його членів); ПРИ́СУД (чиясь оцінка кого-, чого-небудь, чиєсь рішення, в тому числі й суду). Терешко розповів.. про ухвалу загальних зборів звернутись до сільської громади з заявою, щоб при розподілі землі та майна поміщицького врахували і їхні, наймитські, інтереси (А. Головко); З приводу інформації начштабу про становище в комуні написали коротеньку резолюцію (І. Микитенко); Рішення з'їзду; Мартин.. кладе перед очі Коропа приговор Стайківського сходу (Г. Косинка); Миттю витягли його на кін та й оголосили йому рішенець товариства (А. Кримський); Висловити вотум довір'я урядові країни; Шляхтич гаразд знав козачі звичаї і не чекав повторення присуду (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вотум — во́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вотум — Політичне рішення, прийняте у результаті голосування. Наприклад, у демократичних державах вотум довір’я (або недовір’я) діяльності уряду, міністра і т.п. виноситься парламентом. англ. vote; нім. Votum n –s, pl –ten; угор. politikai döntés; рос. вотум. Словник із соціальної роботи
  3. вотум — Вияв Словник чужослів Павло Штепа
  4. вотум — -у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. Виборчий вотум — результати виборчої кампанії з виборів парламенту, президента, муніципалітетів тощо. Вотум довіри (недовіри) — постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих його членів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вотум — ВО́ТУМ, у, ч. 1. Ухвала, прийнята голосуванням. Вотум підтримки програми уряду ухвалено більшістю голосів (з газ.). 2. Голосування; участь у виборах або референдумі. Словник української мови у 20 томах
  6. вотум — Голос, думка Словник застарілих та маловживаних слів
  7. вотум — (англ. vote of noconfidence) думка, виражена у формі голосування, наприклад, схвалення парламентом діяльності уряду (вотум довіри). У противному разі при винесенні вотуму недовіри уряд, як правило, повинен піти у відставку або розпускається парламент та проводяться дострокові парламентські вибори. Економічний словник
  8. вотум — Во́тум, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вотум — ВО́ТУМ, у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. Остаточним результатом палких дебатів в організації "Искры" було два вотуми.. (Ленін, 7, 1949, 247). ◊ Во́тум дові́ри (дові́р’я, недові́ри, недові́р’я)- постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих його членів. Словник української мови в 11 томах
  10. вотум — рос. вотум (латин. votum — бажання) — рішення, думка, виражена у формі голосування. Eкономічна енциклопедія