вотум
ВО́ТУМ, у, ч.
1. Ухвала, прийнята голосуванням.
Вотум підтримки програми уряду ухвалено більшістю голосів (з газ.).
2. Голосування; участь у виборах або референдумі.
У деяких країнах передбачено обов'язковий вотум, тобто юридичний обов'язок виборців взяти участь у голосуванні (з навч. літ.).
△ (1) Во́тум дові́ри (недові́ри) – постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих його членів.
Прем'єр-міністр України має право поставити на голосування у Верховній Раді важливий для уряду закон одночасно з вотумом довіри своєму Кабінету Міністрів (з наук. літ.);
В Австрії Національна рада може прийняти рішення про вотум недовіри Федеральному уряду або окремим його членам, що веде до відсторонення їх від обов'язків (з газ.);
(2) Евентуа́льний (непрями́й) во́тум – порядок визначення результатів голосування, за яким голоси, віддані певному кандидатові, що перевищують виборчу квоту, зараховуються іншому кандидату з того ж партійного списку.
Усі системи пропорційного представництва побудовані на двох істотно необхідних засадах – виборчої квоти, з одного боку, і евентуального вотуму – з іншого (з наук. літ.);
(3) Плюра́льний во́тум – у законодавстві деяких країн – право виборця залежно від майнового і освітнього цензу користуватися кількома голосами на виборах до представницьких органів.
Одним із ідеологів практики плюрального вотуму вважається відомий британський філософ і економіст XIX ст. Дж. С. Мілль (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- вотум — во́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вотум — Політичне рішення, прийняте у результаті голосування. Наприклад, у демократичних державах вотум довір’я (або недовір’я) діяльності уряду, міністра і т.п. виноситься парламентом. англ. vote; нім. Votum n –s, pl –ten; угор. politikai döntés; рос. вотум. Словник із соціальної роботи
- вотум — Вияв Словник чужослів Павло Штепа
- вотум — -у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. Виборчий вотум — результати виборчої кампанії з виборів парламенту, президента, муніципалітетів тощо. Вотум довіри (недовіри) — постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих його членів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вотум — Голос, думка Словник застарілих та маловживаних слів
- вотум — (англ. vote of noconfidence) думка, виражена у формі голосування, наприклад, схвалення парламентом діяльності уряду (вотум довіри). У противному разі при винесенні вотуму недовіри уряд, як правило, повинен піти у відставку або розпускається парламент та проводяться дострокові парламентські вибори. Економічний словник
- вотум — УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл . Словник синонімів української мови
- вотум — Во́тум, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вотум — ВО́ТУМ, у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. Остаточним результатом палких дебатів в організації "Искры" було два вотуми.. (Ленін, 7, 1949, 247). ◊ Во́тум дові́ри (дові́р’я, недові́ри, недові́р’я)- постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих його членів. Словник української мови в 11 томах
- вотум — рос. вотум (латин. votum — бажання) — рішення, думка, виражена у формі голосування. Eкономічна енциклопедія