впевнити

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИ рідше, УПЕВНЯ́ТИ (ВПЕВНЯ́ТИ), УПЕ́ВНЮВАТИ (ВПЕ́ВНЮВАТИ) рідше, ЗАВІРЯ́ТИ розм. — Док.: запе́внити, упе́внити (впе́внити), заві́рити. — Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). — Пор. 1. перекона́ти.