вподобати

УПОДО́БАТИ (ВПОДО́БАТИ) (віддати комусь, рідше чомусь перевагу, визнати кращим), СПОДО́БАТИ, ОБЛЮБУВА́ТИ, ЗЛЮБИ́ТИ перев. з част. н е, УЛЮБИ́ТИ (ВЛЮБИ́ТИ) розм.; НАЗНА́ТИ розм. (познайомившись, уподобати). Коли бабуся була молодою, уподобав її якийсь парубок (С. Васильченко); — Забирайте рушниці, порох, і кулі, і все, що хто собі вподобав (В. Гжицький); — Сподобав ваш Гаврилко нашу дочку, нашій дочці сподобався ваш син, — вони й побралися (Л. Яновська); Зразу не злюбили мене в селі за таку переміну (Лесь Мартович); Стара пані улюбила його, що він такий тихий, увічливий красунь (С. Васильченко); Раніше, бувало, назнає парубок дівчину, то зараз же й скаже батькові та матері, а ті підуть на оглядини (Григорій Тютюнник).