вподовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вподовж — вподо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вподовж — (уподовж). 1》 присл. По довжині чого-небудь; уздовж; прот. впоперек. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається на означення напряму за довжиною чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вподовж — ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), присл. 1. По довжині чого-небудь; уздовж; протилежне впоперек. Обходив він усі поля вподовж і впоперек, переміряв ступенями усі ниви, від межі до межі – все прикидав, де його нива, але не знайшов (з переказу); Босий... Словник української мови у 20 томах
  4. вподовж — Вподо́вж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вподовж — ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ). 1. присл. По довжині чого-небудь; уздовж; протилежне впоперек. Босий [Левко], бородою заріс, півголови уподовж виголено (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах