1. Словник синонімів української мови

врукопаш

ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врукопаш — врукопа́ш прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. врукопаш — (урукопаш), присл. Діючи прикладом гвинтівки або холодною зброєю в боротьбі з супротивником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врукопаш — ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), присл. Діючи прикладом гвинтівки або холодною зброєю в боротьбі з супротивником. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Штурмовики по всій набережній гранатами і врукопаш добивали противника (О. Словник української мови у 20 томах
  4. врукопаш — ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), присл. Діючи прикладом гвинтівки або холодною зброєю в боротьбі з супротивником. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Смолич, І, 1958, 102); Багнетами бились, ішли врукопаш, — Недаром тут близько був славний Сиваш (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 58). Словник української мови в 11 томах