всувати
ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ) розм. — Док.: взу́ти (узу́ти), назу́ти, озу́ти розм. натягну́ти (натягти́) розм. всу́нути (усу́нути) розм. Кажуть всі, що я великий: Сам взуваю черевики (М. Стельмах); Накинув (Оксен) піджак, узув у хатині чоботи і вийшов надвір (Григорій Тютюнник); Похапки назула вона на дівчинку старі заскорублі чоботи (Панас Мирний); Під вечір стало холодно, аж мусив озувати калоші (М. Коцюбинський); Він став квапливо натягувати чоботи (Ю. Бедзик); Марта Кирилівна.. ледве встигла всунути їх (ноги) в туфлі (І. Нечуй-Левицький).
ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ, ВПИРА́ТИ (УПИРА́ТИ) розм. (із зусиллям, силоміць). — Док.: вкла́сти (укла́сти), вложи́ти (уложи́ти), всу́нути (усу́нути), засу́нути, впхну́ти (увіпхну́ти) (упхну́ти), впха́ти (увіпха́ти) (упха́ти), запхну́ти, вти́снути (ути́снути), убга́ти (вбга́ти), впе́рти (упе́рти). Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку (гроші) та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла (тітка) жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- всувати — всува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- всувати — (усувати), -аю, -аєш і всовувати (усовувати), -ую, -уєш, недок., всунути (усунути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого-небудь; впихати. 2》 розм. Те саме, що взувати. 3》 перев. док. Непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всувати — ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), а́ю, а́єш, ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСУ́НУТИ (УСУ́НУТИ), ну, неш, док., що. 1. Уводити, вкладати, всаджувати щось у середину чого-небудь; впихати. Словник української мови у 20 томах
- всувати — див. устромляти Словник синонімів Вусика
- всувати — ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), а́ю, а́єш і ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСУ́НУТИ (УСУ́НУТИ), ну, неш, док., перех. 1. Уводити, вкладати, всаджувати щось у середину чого-вебудь; впихати. Словник української мови в 11 томах