1. Словник синонімів української мови

втопити

УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДАВИ́ТИ) (душачи); УТОПИ́ТИ (ВТОПИ́ТИ), ПОТОПИ́ТИ (кидаючи в воду, заливаючи водою); ОТРУЇ́ТИ (застосовуючи отруту); ПОВІ́СИТИ (вішаючи); РОЗДАВИ́ТИ, РОЗДУШИ́ТИ, ПРИЧАВИ́ТИ (діючи чимсь великим, важким на все тіло); УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ), ЗАМОРИ́ТИ (не даючи їсти); СКОСИ́ТИ (про хворобу). — Недок.: умертвля́ти (вмертвля́ти), мертви́ти, губи́ти, гро́бити, заду́шувати, души́ти, топити, отру́ювати, ві́шати, розда́влювати, прича́влювати, мори́ти, коси́ти. Довга хвороба чи то стрілоносна тебе Артеміда Ніжними стрілами, враз надійшовши, сама умертвила? (переклад Бориса Тена); (Кассандра:) Не страх, не сором і не меч, а я своєю правдою згубила брата (Леся Українка); — Та він тебе колись угробить, — кип'ятився Ярошенко (В. Речмедін); — Може, хто вкрав (орла)? Чи куниця задушила? А може, полетів? (Є. Гуцало); — Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами... І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана завтра отруїти (Т. Шевченко); Машини тут стояли... Їжачка роздавило (В. Сосюра); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну (М. Стельмах). — Пор. 1. уби́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втопити — втопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втопити — док., потопити; (справу) П. занапастити, погубити, знищити; (горе) заглушити; (очі) втупити, спрямувати. Словник синонімів Караванського
  3. втопити — (утопити), втоплю, втопиш; мн. втоплять; док., перех. 1》 у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. || Впустити у воду. || Позбавити життя, зануривши у воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втопити — ВТОПИ́ТИ (УТОПИ́ТИ), втоплю́, вто́пиш; мн. вто́плять; док., кого, що. 1. у чому і без дод. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. Тілько три чайки, слава Богу, Отамана курінного, Сироти Степана молодого Синє море не втопило (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. втопити — втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т. ін. Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. — На світі люде (люди) вороги одно другому. Фразеологічний словник української мови
  6. втопити — ВТОПИ́ТИ (УТОПИ́ТИ), втоплю́, вто́пиш; ми. вто́плять; док., перех. 1. у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. Тілько три чайки, слава богу, Отамана курінного, Сироти Степана молодого Сине море не втопило (Шевч. Словник української мови в 11 томах