1. Словник синонімів української мови

втім

ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Рильський); Карпо.. покарабкався з яру. Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний); Незважаючи на обстріл, колона.. рухається далі. Одначе, що то за тривога знялася попереду? (О. Гончар); Ну що ж, сьогодні я вже не засну, Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Л. Дмитерко); Все-таки ліз (Хома) наперед, щоб видніше було, що робитиметься на рундуку (Григорій Тютюнник); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка.. А втім, усі вони добрі (М. Стельмах); — Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму, та пак і топлива нема доброго... (Грицько Григоренко); Хоч я упаду по шию в воду, що ж я маю діяти, Хоч я і згину, прецінь поплину з милим ся повидати (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втім — Втім: — аж ось, в цю мить, раптом; проте, однак [III] — в окр. значенні: аж ось, тоді, після того [52] Словник з творів Івана Франка
  2. втім — втім 1 прислівник тим часом незмінювана словникова одиниця втім 2 сполучник проте незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. втім — ВТІМ (УТІМ) – В (У) ТІМ Втім (утім), присл., спол. Тим часом; а проте, однак. Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг "окопом" Качковський (Леся Українка); Коло них класна дама – монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве і нудне. Літературне слововживання
  4. втім — сп., однак, одначе, проте, але, алеж, тільки, а втім, а проте. Словник синонімів Караванського
  5. втім — (утім). 1》 присл. Тим часом. 2》 спол. Уживається (разом із спол. "а") в значенні, близькому до: а проте, однак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. втім — ВТІМ (УТІ́М). 1. присл. Тим часом. Втім брама скрипнула, і пси завили, І грубії почулись голоси (І. Франко); Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг .. Качковський (Леся Українка). 2. спол. протиставний. Уживається (разом із спол. Словник української мови у 20 томах
  7. втім — Втім, а втім присл. = проте́. А втім, оста́ння ри́са в Петрусе́ві вде́ржалася (Крим.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. втім — ВТІМ (УТІ́М). 1. присл. Тим часом. Втім брама скрипнула, і пси завили, І грубії почулись голоси (Фр., XI, 1952, 261); Всі четверо стояли мовчки й думали. Втім надбіг "окопом" Качковський (Л. Укр., III, 1952, 665). 2. спол. Уживається (разом із спол. Словник української мови в 11 томах