1. Словник синонімів української мови

вуркотання

МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуркотання — вуркота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вуркотання — -я, с. Дія за знач. вуркотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуркотання — ВУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вуркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Пішли його думи за думами, неначе журавлі в небі повелись ключами, нешвидко, помаленьку, з журливим сутінком журавлиного вуркотання в літньому тихому небі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вуркотання — див. розмова Словник синонімів Вусика
  5. вуркотання — ВУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вуркота́ти і звуки, утворювані цією дією. З поля, коли прислухаєшся, долітало вуркотання мотора (Панч, В дорозі, 1959, 233). Словник української мови в 11 томах