1. Словник синонімів української мови

вхопитися

УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ) (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ (ВХОПИ́ТИСЯ), СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯ розм., ХОПИ́ТИСЯ діал., ОЧЕПІ́РИТИСЯ діал.; УЧЕПИ́ТИСЯ (ВЧЕПИ́ТИСЯ) (міцно), ВПНУ́ТИСЯ (УПНУ́ТИСЯ). — Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тися розм. учі́плюватися (вчі́плюватися), впина́тися (упина́тися). Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Панас Мирний); В цю мить почув (Роман), що хтось береться за двері (Б. Грінченко); За Бабу хлопчик ухопився (Л. Глібов); Марко схопився руками за сосну (Григорій Тютюнник); Старі ґазди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан); Андрій хопився руками за голову (І. Франко); Нахилив вишню, очепірився та їсть (Словник Б. Грінченка); — Будуть тягти — за одвірок учеплюся, а не поїду з своєї батьківщини! (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вхопитися — вхопи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вхопитися — док., (рукою) взятися, схопитися, (за ідею) виявити глибоке зацікавлення чим, взяти на озброєння що, (за слово) вчепитися Словник синонімів Караванського
  3. вхопитися — [ўхопитиес'а] = ухопитися ўхоупл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -пис'а, ўхоуп'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. вхопитися — див. ухопитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вхопитися — ВХОПИ́ТИСЯ див. ухо́плюватися. Словник української мови у 20 томах
  6. вхопитися — вхопи́тися: ◊ вхопи́тися за урядни́чу клямку → клямка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вхопитися — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. вхопитися — ВХОПИ́ТИСЯ див. ухопи́тися. Словник української мови в 11 томах