1. Словник синонімів української мови

вхід

ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Ю. Шовкопляс); Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); — Геть, — заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. — Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); По парі вороних коней у санках, які стояли біля під'їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вхід — вхід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вхід — (в будинку) двері, (з колонами) портал|ь|; (до двору) хвіртка; (в'їзд) брама, ВОРОТА; (дія) входження, вступ, ур, вшестя. Словник синонімів Караванського
  3. вхід — І рідко вихід Обрядова дія в складі деяких богослужінь, під час якої священнослужителі, вийшовши з вівтаря дияконськими дверима, входять до нього крізь царські ворота Словник церковно-обрядової термінології
  4. вхід — входу, ч. 1》 Те саме, що входження. 2》 до чого, у що, на що.Отвір або місце для проходу в середину приміщення і т. ін. 3》 Вхідний пристрій. Вхід процедури — у мовах програмування – мовна конструкція, що позначає початок послідовності виконання операторів процедури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вхід — ВХІД, вхо́ду, ч. 1. Те саме, що вхо́дження. Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули (І. Франко); Всередину .. впускають бажаючих потанцювати. Плата за вхід скромненька – троячка (О. Ковінька). 2. до чого, у що, на що. Словник української мови у 20 томах
  6. вхід — Вхід, вхо́ду, -дові; вхо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вхід — ВХІД, вхо́ду, ч. 1. Те саме, що вхо́дження. Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули (Фр., XIII, 1954, 80); Всередину і впускають бажаючих потанцювати. Плата за вхід скромненька — троячка (Ковінька, Кутя.., 1960, 110). Словник української мови в 11 томах