вхід

ВХІД, вхо́ду, ч.

1. Те саме, що вхо́дження.

Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули (І. Франко);

Всередину .. впускають бажаючих потанцювати. Плата за вхід скромненька – троячка (О. Ковінька).

2. до чого, у що, на що. Отвір або місце для проходу всередину приміщення, транспорту, печери і т. ін.

Самий менший, молодший, сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок);

Будинок має чотири входи (М. Хвильовий);

Біля входу до санаторію стояв мовчазний гурт жінок (В. Кучер).

3. спец. Місце, через яке входить кудись електричний струм, сигнал і т. ін.

На вхід системи подається текст у вигляді послідовності речень природною мовою (з наук. літ.);

Вхід мікшерного пульта звукопідсилювача.

(1) Вхід Госпо́день (Госпо́дній) у Єрусали́м (до Єрусали́ма) – велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем; Вербна неділя.

Вхід Господень до Єрусалима належить до числа дванадесятих свят. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в'їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, вітаючи Спасителя (з наук.-попул. літ.).

◇ (2) [Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди>, зі сл. знати, відомі і т. ін.:

а) найменші дрібниці, деталі чого-небудь (перев. розміщення, розташування і т. ін.).

– Гляди лиш, щоб на бантині не завис!.. – Чого?.. Та я там усі входи й виходи знаю, – одмовля той (Панас Мирний);

Переметнувся він [Еней] на Січ. І плавав цілими роками Отут разом із козаками, Всі ходи й виходи тут знав (С. Воскрекасенко);

Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (О. Гончар);

б) способи, прийоми, шляхи і т. ін. для досягнення чого-небудь (перев. неофіційні, таємні).

Рудь знає тут всі входи і виходи краще за Ковальчука (С. Голованівський);

Добре знаючи взаємини між придворним чиновництвом, всі виходи і входи, примхи й повадки вельмож, Василь Степанович надоумив Головатого.., щоб успішно виконати свою місію (С. Добровольський);

– Переб'єшся, перебудеш, а далі – в технікум, на заочний, – заспокоював її бригадир. – Всі ходи і виходи мені відомі, допоможу (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вхід — вхід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вхід — (в будинку) двері, (з колонами) портал|ь|; (до двору) хвіртка; (в'їзд) брама, ВОРОТА; (дія) входження, вступ, ур, вшестя. Словник синонімів Караванського
  3. вхід — І рідко вихід Обрядова дія в складі деяких богослужінь, під час якої священнослужителі, вийшовши з вівтаря дияконськими дверима, входять до нього крізь царські ворота Словник церковно-обрядової термінології
  4. вхід — входу, ч. 1》 Те саме, що входження. 2》 до чого, у що, на що.Отвір або місце для проходу в середину приміщення і т. ін. 3》 Вхідний пристрій. Вхід процедури — у мовах програмування – мовна конструкція, що позначає початок послідовності виконання операторів процедури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вхід — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
  6. вхід — Вхід, вхо́ду, -дові; вхо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вхід — ВХІД, вхо́ду, ч. 1. Те саме, що вхо́дження. Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули (Фр., XIII, 1954, 80); Всередину і впускають бажаючих потанцювати. Плата за вхід скромненька — троячка (Ковінька, Кутя.., 1960, 110). Словник української мови в 11 томах