вщасливити

ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде); Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський); Лише загальне добро може ущасливити одиницю (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вщасливити — вщасли́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вщасливити — вщасливитися, вщасливлений, вщасливлювати, вщедряти, вщемити, вщемитися, вщемляти, вщемлятися див. ущасливити, ущасливитися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вщасливити — ВЩАСЛИ́ВИТИ див. ущасли́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вщасливити — ВЩАСЛИ́ВИТИ, ВЩАСЛИ́ВИТИСЯ, ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ, ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, ВЩЕМИ́ТИ, ВЩЕМИ́ТИСЯ, ВЩЕМЛЯ́ТИ, ВЩЕМЛЯ́ТИСЯ див. ущасли́вити, ущасли́витися і т. д. Словник української мови в 11 томах