вщасливлювати
ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде); Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський); Лише загальне добро може ущасливити одиницю (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вщасливлювати — вщасли́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вщасливлювати — ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ див. ущасли́влювати. Словник української мови у 20 томах