вівчарня

КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. — А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). — Пор. за́города.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарня — вівча́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вівчарня — -і, ж. Хлів або повітка для овець: кошара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарня — Кошара, див. загін Словник чужослів Павло Штепа
  4. вівчарня — ВІВЧА́РНЯ, і, ж. Хлів або повітка для овець; кошара. Візьми грабарку, прокидай стежку попід хлівами, заглянь у вівчарню. А там кучерявеньке, ще мокре і слизьке, мекає ягня (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вівчарня — ВІВЧА́РНЯ, і, ж. Хлів або повітка для овець; кошара. — Достається і писачкам.. то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249); У вівчарні необхідно підтримувати чистоту і сухість (Колг. енц., І, 1956, 123). Словник української мови в 11 томах