1. Словник української мови у 20 томах

вівчарня

ВІВЧА́РНЯ, і, ж.

Хлів або повітка для овець; кошара.

Візьми грабарку, прокидай стежку попід хлівами, заглянь у вівчарню. А там кучерявеньке, ще мокре і слизьке, мекає ягня (М. Циба);

Біля вівчарні, що на краю загального двору, він зупинився і звернув на стежку, що вела на хутір (В. Дрозд);

У вівчарні необхідно підтримувати чистоту і сухість (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарня — вівча́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вівчарня — -і, ж. Хлів або повітка для овець: кошара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарня — Кошара, див. загін Словник чужослів Павло Штепа
  4. вівчарня — КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Словник синонімів української мови
  5. вівчарня — ВІВЧА́РНЯ, і, ж. Хлів або повітка для овець; кошара. — Достається і писачкам.. то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249); У вівчарні необхідно підтримувати чистоту і сухість (Колг. енц., І, 1956, 123). Словник української мови в 11 томах