1. Словник синонімів української мови

відбухати

СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок.: спору́джувати, вибудо́вувати, виво́дити, виганя́ти, зво́дити. А в Миргороді мітинг велелюдний Біля підніжжя пам'ятника того, Що спорудив поетові народ (М. Рильський); Споруджувати систему укріплень; Цар звелів.. наробити цегли та вибудувати з неї палати (А. Кримський); І раб копає землю, теше камінь.., виводить мури (Леся Українка); — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Чабанівський); Од вулиці тин новий і дощані нові ворота.. Це хтось двигонув собі, так двигонув! (А. Головко). — Пор. 1. будува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбухати — відбу́хати дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. відбухати — -аю, -аєш, док., перех., фам. Збудувати що-небудь велике. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбухати — ВІДБУ́ХАТИ, аю, аєш, док. 1. Перестати бу́хати (у 1 знач.). Відбухали новорічні салюти, розпито останній келих шампанського, і всі з надією дивляться в майбуття (з газ.); // безос. Відбухало, відгриміло за селом (із журн.). 2. що, фам. Словник української мови у 20 томах
  4. відбухати — ВІДБУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., фам. Збудувати що-небудь велике. На руїнах прадідівських палаців одбухав [Шамрай] будиночок на вісім кімнат (Тют., Вир, 1964, 414). Словник української мови в 11 томах