відволока
ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О. Лупій); Затяжка війни (1-ї світової), суперечності серед вищого командування, .. великі втрати в людях викликали незадоволення серед народу (В. Гжицький); (Вісванітра:) Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (І. Франко); — Покинь трихи та мнихи та приньмайсь (берись) за діло (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. за́три́мка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відволока — Відволо́ка: — зволікання [44-1] Словник з творів Івана Франка
- відволока — відволо́ка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- відволока — одволока, -и, ж., діал. Зволікання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відволока — ВІДВОЛО́КА, и, ж., заст. Зволікання. [Вісвамітра:] Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (І. Франко); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- відволока — ВІДВОЛО́КА, и, ж., діал. Зволікання. [Вісвамітра:] Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (Фр., X, 1954, 412); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два (Головко, II, 1957, 317). Словник української мови в 11 томах