відгороджуватися
ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам'яним муром (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгороджуватися — відгоро́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., відгородитися, -оджуся, -одишся, док. 1》 Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Позбавляти себе зв'язку з ким-, чимнебудь; ізолюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгороджуватися — ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГОРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док. 1. Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- відгороджуватися — ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГОРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док. 1. Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах