віддзвонити

ВІДБИВА́ТИ (про годинник — ритмічними ударами позначати час), ВИБИВА́ТИ, ВІДДЗВО́НЮВАТИ. — Док.: відби́ти, ви́бити, віддзвони́ти. Старовинний годинник мелодійним дзвоном відбив сім годин (Ю. Мокрієв); Годинник.. вибивав годину, одну за другою (І. Нечуй-Левицький); Годинник віддзвонив... і швидко зміна йде (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзвонити — віддзвони́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддзвонити — -оню, -ониш, док. віддзвонювати, -юю, -юєш, недок., 1》 тільки док. Закінчити дзвонити. 2》 Відбиватися (луною). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддзвонити — ВІДДЗВОНИ́ТИ див. віддзво́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. віддзвонити — ВІДДЗВОНИ́ТИ див. віддзво́нювати. Словник української мови в 11 томах