1. Словник синонімів української мови

віддзвонювати

ВІДБИВА́ТИ (про годинник — ритмічними ударами позначати час), ВИБИВА́ТИ, ВІДДЗВО́НЮВАТИ. — Док.: відби́ти, ви́бити, віддзвони́ти. Старовинний годинник мелодійним дзвоном відбив сім годин (Ю. Мокрієв); Годинник.. вибивав годину, одну за другою (І. Нечуй-Левицький); Годинник віддзвонив... і швидко зміна йде (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзвонювати — віддзво́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віддзвонювати — див. віддзвонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддзвонювати — ВІДДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. тільки док. Закінчити дзвонити. Уже й “Достойно” оддзвонили, Уже додому люде [люди] йдуть, – не йде Настусенька, не чуть! (Т. Шевченко); Вже віддзвонили дзвони по церквах (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. віддзвонювати — Віддзво́нювати, -нюю, -нюєш; віддзвони́ти, -во́ню, -во́ниш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віддзвонювати — ВІДДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. тільки док. Закінчити дзвонити. Уже й "достойно" оддзвонили, Уже додому люде йдуть, —-не йде Настусенька, не чуть (Шевч., II, 1953, 175); Вже віддзвонили дзвони по церквах (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах