віджилий

ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. обприскуванням обов'язково треба обчистити й спалити відмерлу кору (з журналу); Мертві тканини; Там (у розарії) порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П. Автомонов); Косатки часто труться одна об одну, здираючи змертвілу шкіру (з журналу); І другу я березу тут побачив, що серед моря зелені нової.. Стояла, опустивши довгі віти — Засохлі, почорнілі, занімілі (М. Рильський); Зісохлі гілки дерева.

ЗАСТАРІ́ЛИЙ (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), НЕСУЧА́СНИЙ, АНАХРОНІ́ЧНИЙ, ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙ підсил., ДОІСТОРИ́ЧНИЙ підсил. ірон., ДОПОТО́ПНИЙ підсил. ірон.; АРХАЇ́ЧНИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ (ВІДЖИ́ТИЙ), ПЕРЕСТА́РІЛИЙ (перев. про явища духовного, соціального і т. п. характеру). — Марш! — з характерним таджицьким акцентом командував Самієв і йшов далі. Хіба він повинен був зупинятися через те, що мав перед собою застарілу карту Центральної Європи? (О. Гончар); — Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць (І. Нечуй-Левицький); Лист однаково в той день не пішов би, — такі-то ще доісторичні тут пошти (Леся Українка); Нас переганяли буквально всі машини, навіть допотопні "Москвичі" з розкладушками і матрацами на верхніх багажниках (П. Загребельний); Повинен прямо я сказать, Що став цей звичай архаїчним (М. Рильський); А молоді.. бунтували проти старосвітських забобонів, віджилих норм і традицій (В. Речмедін); — Загарбавшись між свої чотири стіни, не завдають вони собі навіть стільки праці, щоби дещо путнього прочитати, щоби.. очиститись з перестарілих, дурних, просто смішних пересудів (О. Кобилянська). — Пор. 1. старови́нний, 1. старомо́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віджилий — віджи́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віджилий — -а, -е. 1》 Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. 2》 перен. Який не відповідає сучасності; застарілий. || у знач. ім. віджиле, -лого, с. Те, що застаріло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віджилий — Застарілий, минулий Словник чужослів Павло Штепа
  4. віджилий — ВІДЖИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. Там [у розарії] порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П. Словник української мови у 20 томах
  5. віджилий — ВІДЖИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. На "уламках" і з "уламків".. віджилих небесних тіл внаслідок тривалого процесу виникають інші небесні тіла (Наука.., 2, 1958, 40); Злущування віджилих клітин шкіри. 2. перен. Словник української мови в 11 томах