відзвітувати

ЗВІТУВА́ТИ перед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ перед ким, розм.; РАПОРТУВА́ТИ кому (про успіхи, досягнення). — Док.: прозвітува́ти, відзвітува́ти, прозвітува́тися, відзвітува́тися, відчита́тися, відрапортува́ти. Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Яновський); Ніні Коробейник запропонували звітуватися про свою роботу в загоні (О. Донченко); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (В. Собко); Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер). — Пор. 1. доповіда́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзвітувати — відзвітува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відзвітувати — -ую, -уєш, док. Те саме, що відзвітуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзвітувати — ВІДЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Дати звіт про свою роботу, відрядження і т. ін. “Він [Богдан-Ігор Антонич] суттєво змарнів, його шкіра має землистий колір, але духом він цілком бадьорий і ще довго служитиме великій громадянській справі”... Словник української мови у 20 томах
  4. відзвітувати — ВІДЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що відзвітува́тися. Наталчина ланка докопала картоплю і відзвітувала перед правлінням (Логв., Літа.., 1960, 77). Словник української мови в 11 томах