відзвітувати
ВІДЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Дати звіт про свою роботу, відрядження і т. ін.
“Він [Богдан-Ігор Антонич] суттєво змарнів, його шкіра має землистий колір, але духом він цілком бадьорий і ще довго служитиме великій громадянській справі”, -- так відзвітували члени делегації про свої враження, і більшість часописів підхопили цю їхню формулу (Ю. Андрухович);
Делегація України повинна відзвітувати перед Радою Європи щодо добровільно взятих на себе зобов'язань (з публіц. літ.);
Кожен тренер відзвітував про зроблену роботу і результати, показані його підопічними (із журн.);
* Образно. Зібравши в пам'яті пережите, людина відзвітує ним передусім собі (М. Іщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відзвітувати — відзвітува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відзвітувати — -ую, -уєш, док. Те саме, що відзвітуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзвітувати — ЗВІТУВА́ТИ перед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ перед ким, розм.; РАПОРТУВА́ТИ кому (про успіхи, досягнення). — Док. Словник синонімів української мови
- відзвітувати — ВІДЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що відзвітува́тися. Наталчина ланка докопала картоплю і відзвітувала перед правлінням (Логв., Літа.., 1960, 77). Словник української мови в 11 томах