відключати

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); (Ріхард:) Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію якого-небудь приладу, механізму), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ. — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти. Водій, ще й мотора не вимкнувши, спокійно кивнув у бік причалу: — По-моєму, він там (О. Гончар); Оксана стрепенулася й виключила рацію (В. Кучер); Треба відключати інструмент від електричної сітки, щоб охолонули нагріті частини (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відключати — відключа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відключати — -аю, -аєш, недок., відключити, -ючу, -ючиш, док., перех. Роз'єднувати що-небудь, зв'язане з роботою певної системи (газопроводу, водопроводу тощо); виключати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відключати — хохл. (отключать) вимикати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відключати — ВІДКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛЮЧИ́ТИ, ючу́, ю́чиш, док. 1. що. Роз'єднавши, вимикати з мережі (електричної, телефонної, газової і т. ін.); відмикати (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. відключати — ВІДКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛЮЧИ́ТИ, ючу́, ю́чиш, док., перех. Роз’єднувати що-небудь, зв’язане з роботою певної системи (газопроводу, водопроводу тощо); виключати. — Природний газ —— це велика сила в металургії. Словник української мови в 11 томах