відключити

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); (Ріхард:) Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію якого-небудь приладу, механізму), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ. — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти. Водій, ще й мотора не вимкнувши, спокійно кивнув у бік причалу: — По-моєму, він там (О. Гончар); Оксана стрепенулася й виключила рацію (В. Кучер); Треба відключати інструмент від електричної сітки, щоб охолонули нагріті частини (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відключити — відключи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відключити — див. відключати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відключити — ВІДКЛЮЧИ́ТИ див. відключа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відключити — (-чу, -чиш) док., кого; мол. Те саме, що вирубити 2. Зловмисники стверджують, що напередодні їхній друг "спілкувався" з повією, яка "відключила" клієнтів якимсь медпрепаратом (ВК, 15.05.2001). Словник жарґонної лексики української мови
  5. відключити — ВІДКЛЮЧИ́ТИ див. відключа́ти. Словник української мови в 11 томах