1. Словник синонімів української мови

відколюватися

ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися. Відбилось вушко від горнятка; Не встиг другий віз недалечко од'їхати, тріснула вісь; колесо одпало (І. Нечуй-Левицький); Сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (О. Гончар); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).

ВІДБИВА́ТИСЯ (іти від товариства, гурту, стада; втрачати контакт із ними), ВІДХО́ДИТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ. — Док.: відби́тися, відійти́, віддали́тися, відколо́тися. Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин (Григорій Тютюнник); З весною дехто (з хлопців) почав одбиватися від гурту (І. Микитенко); Грицько з серця плюнув.., і геть відійшов від громади (Панас Мирний); І від своїх віддалився, більшу половину проплив, і протилежний берег мовби не ближчає (О. Гончар); Вже гурт, від якого вони відкололися, гомонів далеченько (В. Речмедін).

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ (виходити зі складу держави, організації, гуртка, родини), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ. — Док.: відокре́митися, відділи́тися, відколо́тися. На протязі 30-50-х років ХІІ ст. від Києва відокремилися всі найбільші феодальні князівства (з підручника); Відділитися від батьків.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколюватися — відко́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відколюватися — -ююся, -юєшся, недок., відколотися, -олюся, -олешся, док. 1》 Тріскаючи, відокремлюватися, відпадати від чого-небудь. 2》 перен. Пориваючи з ким-небудь стосунки, віддалятися; виходити з якої-небудь групи, гурту, об'єднання тощо. || Залишати кого-, що-небудь, відходити від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколюватися — ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКОЛО́ТИСЯ, олю́ся, о́лешся, док. 1. Відокремлюватися, відпадати від чого-небудь розколотого, тріснутого. Словник української мови у 20 томах
  4. відколюватися — ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКОЛО́ТИСЯ, олю́ся, о́лешся, док. 1. Тріскаючи, відокремлюватися, відпадати від чого-небудь. Словник української мови в 11 томах