відкриватися

ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. — Док.: відкри́тися, розкри́тися, показа́тися, появи́тися, з'яви́тися, поста́ти, вста́ти (уста́ти), ви́рости, ста́ти, відслони́тися, розкрути́тися. З ресторану відкривається чудова панорама Дніпра (І. Цюпа); Невимовної краси картини розкриваються перед льотчиками (О. Довженко); На тлі свіжого, як повесні, лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); Їхні силуети то появлялися в світлі вогнища, то знову зникали в темряві (Григорій Тютюнник); Коли його висока постать з'являлась у дверях, ..Гафійка здригалась (М. Коцюбинський); Розплющуєш очі — і весь білий світ знову постає перед тобою (Є. Гуцало); Перед ними знову вставала панорама гір (О. Гончар); Пароплав виростає перед очима (О. Донченко); Відслонюється ширший вид на глибокі яри (І. Франко); Галявина розкручувалась перед очима, як згорнене в трубку полотно (Ю. Мушкетик). — Пор. видні́тися.

ВІДКРИВА́ТИСЯ (ставати відкритими — про уста, очі), РОЗКРИВА́ТИСЯ, РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, ОТВЕРЗА́ТИСЯ ц.-с. (про уста); РОЗПЛЮ́ЩУВАТИСЯ (про очі). — Док.: відкри́тися, розкри́тися, розтули́тися, отверзти́ся, розплю́щитися. Хотіла поглянути — очиці не відкрилися (Марко Вовчок); Припухлі устоньки.. розкриваються, блищать білі та рівні зубенята (Панас Мирний); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися (Григорій Тютюнник); Німим отверзуться уста (Т. Шевченко); Здорові чорні очі були заплющені, а коли розплющувались, жінка, здавалось, нікого не пізнавала (М. Коцюбинський).

ВІДКРИВА́ТИСЯ (пересуватися в інше місце, відкриваючи щось закрите), ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ, ВІДСУВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, відслони́тися, відсу́нутися. Відкривається завіса; Відслонилася фіранка; Раптом двері купе різко відсунулись (А. Хорунжий).

ВІДКРИВА́ТИСЯ (виступати, ставати видним з-під чого-небудь, що закриває або прикриває), ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ. — Док.: відкри́тися, показа́тися, відслони́тися. Коли Настя лише всміхається, у неї високо відкриваються свіжі червоні ясна (О. Копиленко).

ВІДКРИВА́ТИСЯ (про що-небудь таємне, невідоме, приховане — ставати відомим), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ВИКРИВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, розкри́тися, ви́критися. Це ж либонь таємниця доктора Гальванеску от-от має їй відкритися (Ю. Смолич); І в останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, яка от-от мала розкритися перед ним (М. Стельмах); Побачила (Гізмонда), що таємне кохання їхнє викрилось (переклад М. Лукаша).

ВІДКРИВА́ТИСЯ (відтуляючись, розсуваючись і т. ін., давати доступ для проникнення ззовні або назовні), РОЗКРИВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, розкри́тися. Зі скреготом відкривалися залізні днища в шаландах (О. Донченко); Розкриваються останні ворота шлюзу (О. Довженко).

ЗІЗНАВА́ТИСЯ (говорити відверто про свої дії, вчинки, думки і т. ін.), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ. — Док.: зізна́тися, призна́тися, відкри́тися. — Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Гуцало); — О, пане-товаришу! Прапори в нас готові ще від сорокового року! — дружно признавалися чехи (О. Гончар).

ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал.; ПРИХО́ДИТИ, НАДХО́ДИТИ (про явища природи або суспільні); УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ) (про ранок, день); ЗАВ'Я́ЗУВАТИСЯ, ЗАХО́ДИТИ (перев. про взаємні дії, розмови тощо); ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ (перев. у відповідь на щось). — Док.: поча́тися, розпоча́тися, відкри́тися, завести́ся, зня́тися (здійня́тися), учини́тися (вчини́тися), зача́тися, зайти́ся, заходитися, прийти́, надійти́, уста́ти (вста́ти), зав'яза́тися, зайти́, підня́тися (підійня́тися), піднестися, ру́шити розм. ру́шитися розм. (про явища природи). Життя квітів починається з пролісків (Ю. Смолич); Полетів Комар до медвежого табору, а там саме нарада розпочинається (І. Франко); В 1841 році Гребінка видав український альманах "Ластівка".. Збірник відкривався вступом Гребінки, написаним українською прозою — "Так собі до земляків" (з наукової літератури); По трудах дневних і по роботі й по клопоті знімався регіт, заводилися голосні розмови (Марко Вовчок); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (А. Кримський); Кілька разів у той час, коли вій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); — Ой буде лихо, буде лихо! Щось страшне зачинається на Україні (І. Нечуй-Левицький); — Їх (бідняків) треба провчить. Хоч не всіх, дак хоч самого Зінька. Тільки не так трохи треба заходжуваться. ..Не до смерті його бити, нє, а так — добре пополохати (Б. Грінченко); Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); Лихо приходить тихо (прислів'я); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти у прохолоді й чекати вечора, що от-от надходив (І. Ле); Над вами день встає, як стяг зорі багряний (В. Сосюра); Восени він став студентом. Восени зав'язувалась дружба, восени починалася любов (Л. Серпілін); — Оце ж такі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на умі... (О. Гончар); — Ви мусите бути готові й до гіршого, генерале. Ви знаєте, яка кампанія піднімається проти вас по всьому світу (О. Гончар); Каспійська підносилась ніч, сірчаним насичена розчином (М. Бажан); Вітрець рушив — почало колесом сніг крутити (Панас Мирний); Вітер рушився — чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (А. Головко).