1. Словник синонімів української мови

відмінювати

ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. (різко, суттєво, шляхом переробки тощо). — Док.: зміни́ти, переміни́ти, відміни́ти, переверну́ти, перероди́ти, перешикува́ти, переіна́кшити, переіна́чити. Ніч змінювала обриси й форми місцевості та речей, плутала почуття віддалення й часу (М. Трублаїні); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (М. Стельмах); Хоть вовк линяє, Та норов не переміняє (Л. Боровиковський); Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Рильський); Кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують (О. Гончар).

СКАСО́ВУВАТИ (визнавати, оголошувати що-небудь недійсним), КАСУВА́ТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, АНУЛЮВА́ТИ, НУЛІФІКУВА́ТИ фін., ПРИПИНЯ́ТИ. — Док.: скасува́ти, відміни́ти, анулюва́ти, нуліфікува́ти, припини́ти. — Але враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую, — високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик); Скасувати рішення; Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем'єру слід перенести на наступну неділю (Л. Дмитерко); Всі бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (О. Гончар); Анулювати договір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінювати — відмі́нювати 1 дієслово недоконаного виду змінювати слово за відмінками відмі́нювати 2 дієслово недоконаного виду скасовувати Орфографічний словник української мови
  2. відмінювати — I -юю, -юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). II див. відміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмінювати — 1. див. анулювати, касувати 2. це у граматиці Словник чужослів Павло Штепа
  4. відмінювати — ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., що, лінгв. Змінювати закінчення слова за відмінками, а також числами і родами (про іменні частини мови та дієприкметники). Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. відмінювати — Відмі́нювати, -нюю, -нюєш; відмі́нюй, -нюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відмінювати — ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). ВІДМІ́НЮВАТИ² див. відміня́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відмінювати — Відмінювати, -ся гл. = відміняти, -ся. Словник української мови Грінченка