1. Словник української мови Грінченка

відмінювати

Відмінювати, -ся

гл. = відміняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінювати — відмі́нювати 1 дієслово недоконаного виду змінювати слово за відмінками відмі́нювати 2 дієслово недоконаного виду скасовувати Орфографічний словник української мови
  2. відмінювати — I -юю, -юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). II див. відміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмінювати — 1. див. анулювати, касувати 2. це у граматиці Словник чужослів Павло Штепа
  4. відмінювати — ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., що, лінгв. Змінювати закінчення слова за відмінками, а також числами і родами (про іменні частини мови та дієприкметники). Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. відмінювати — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  6. відмінювати — Відмі́нювати, -нюю, -нюєш; відмі́нюй, -нюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відмінювати — ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). ВІДМІ́НЮВАТИ² див. відміня́ти. Словник української мови в 11 томах