відмінча

Значення в інших словниках

1. відмінча — Відмінча́: — за народним повір'ям: виродок, чортеня [17] — за народним повір'ям чортеня, яким підмінена дитина [15] — Відмінчя — міф. Словник з творів Івана Франка
2. відмінча — -ати, с., діал. За народним повір'ям, чортеня, яким підмінено дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмінча — ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір'ям – чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь “відмінча” (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. відмінча — див. дитина Словник синонімів Вусика
5. відмінча — ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір’ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь "відмінча" (Фр., V, 1951, 286). Словник української мови в 11 томах