відпуск

ВІДПУ́СТКА (передбачений законодавством вільний час для відпочинку від роботи, служби і т. ін.), ВІ́ДПУСК розм., УРЛЬО́П діал., заст. Я маю відпустку на пару тижнів до родини — у Вільно (О. Досвітній); Матрос, Шурка Понеділок, безперечно, відгулював відпуск (Ю. Смолич); — Йду вже на урльоп додому (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпуск — “А ти збираєшся у відпуск?” – чую від знайомих. Запитання ставиться неграмотно. У нашій мові є слово відпустка – звільнення від роботи, навчання для відпочинку (чергова профспілкова відпустка). А відпуск – технічний термін. Тому й замінювати ці іменники один одним не можна. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відпуск — ві́дпуск іменник чоловічого роду дія від: відпуска́ти; термічна обробка сталі Орфографічний словник української мови
  3. відпуск — ВІДПУСК – ВІДПУСТКА Відпуск, -у. 1. Видача, продаж чого-небудь: відпуск товарів, відпуск коштів, відпуск води. 2. У металургії – термічна обробка сталі для зменшення її крихкості. Відпустка. Літературне слововживання
  4. відпуск — Видача, видавання; Словник синонімів Караванського
  5. відпуск — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відпускати 6). 2》 розм., рідко. Те саме, що відпустка. 3》 тільки одн., мет.Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відпуск — ВІ́ДПУСК, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відпуска́ти 6, 8. Лідія Тарасівна якимось чином уже довела їм, що дозволи на відпуск саджанців зручніше буде оформляти не в конторі, а безпосередньо на острові, в саду, бо тепер, весною, мовляв... Словник української мови у 20 томах
  7. відпуск — ВІ́ДПУСК, у, ч. 1. тільки оди. Дія за знач. відпуска́ти 6. За допомогою вдосконалених автоматів прискорюється відпуск товарів (Рад. Укр., 19.VI 1957, 1); Відпуск води підприємствам. 2. розм., рідко. Те саме, що відпу́стка. Словник української мови в 11 томах