відраза

ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.; ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) заст. (за допомогою чарів). Притишений голос дратує Віру, викликає в ній зараз не тільки відразу, але й обурення (А. Шиян); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Д. Ткач); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде); Так, в догоду його міркуванням вона.. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє (О. Гончар); Усі стояли за ділом своїм, хто насторожений своїм клопотом, хто втомлений до осоруги на світ цілий, — своєї досади (Марко Вовчок); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї (М. Коцюбинський). — Пор. непри́язнь.

НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.; НЕЛА́СКА, НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, НЕЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (відсутність лагідності, привітності в ставленні до кого-, чого-небудь). — Правда твоя, у мене до нього є й особиста неприязнь, глибока антипатія (О. Донченко); Неприхильність великого князя до хлопського руху та його заборона видерли в народу зброю з рук (Ю. Опільський); Він з перших днів свого перебування в районі відчув приховану недоброзичливість з боку Ситника (С. Журахович); Слова його складалися так, що в них звучала давня його нелюбов до кореспондентів (Л. Первомайський); Горпина висидить цілу.. ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Панас Мирний); О. Альойзій намагався йому щось приємне сказати, але так збентежився непривітністю Миколи, що нічого не міг видумати (Лесь Мартович). — Пор. відра́за, ворогува́ння, 1. злість, неми́лість.