відрізок

ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Півстоліття — немалий строк лише в житті окремої людини, а в житті суспільства — це дуже короткий відрізок часу (з журналу); Такт — це відрізок музичного твору; На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів (О. Гончар); Попервах я навіть не вірю своїм вухам: інтервали між вибухами начебто довшають... Та ні, таки довшають (Н. Тихий); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Яновський); Вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернула душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах); У штабі Данило вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізок — (невелика частина чогось) відтинок, шматок, інтервал, (звичайно про час) проміжок, (простору) ділянка. Словник синонімів Полюги
  2. відрізок — відрі́зок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. відрізок — [в'ідр’ізок] -зка, м. (на) -зку, мн. -зкие, -зк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. відрізок — -зка, ч. 1》 Невелика частина, шматок чого-небудь. || Відтинок (про час, простір). Відрізок шляху. 2》 мат. Частина будь-якої лінії, обмеженої з обох боків. 3》 відрізки, -ів, мн. Земельні ділянки, захоплені в селян поміщиками після скасування кріпацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відрізок — Витинок, кусник, кусничок, окраєць, окрайчок, партика, скиба, скибка, скибочка, украйка, шматок, шматочок, див. відріз Словник чужослів Павло Штепа
  6. відрізок — ВІДРІ́ЗОК, зка, ч. 1. Невелика відрізана частина чого-небудь. В той час викинуто з вагонного вікна паперовий жмут. Розгорнувши його, хлопець знайшов скоринки, огіркові відрізки з хвостиками, курячі кісточки з шматочками шкіри і великі крихти (В. Словник української мови у 20 томах
  7. відрізок — Частина прямої, що міститься між її довільними 2 точками (разом із цими точками). Універсальний словник-енциклопедія
  8. відрізок — ВІДРІ́ЗОК, зка, ч. 1. Невелика частина, шматок чого-небудь. Такт — це відрізок музичного твору, що починається з сильної долі і закінчується перед наступною сильною долею (Осн.. диригув., 1960, 7); Відрізок шкіри; // Відтинок (про час, простір). Словник української мови в 11 томах