відсвічуватися
ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Чітко віддзеркалюються в ясних водах затону округлі шатра білих акацій (О. Гончар); Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко); В калюжах відсвічувалося західне небо (П. Тичина); Частенько зазирала (мельникова дочка) у воду, де відкидалося її личенько смугляве (Марко Вовчок).
ВІДСВІ́ЧУВАТИ чим (мати додатковий відтінок кольору при основному), ВІДЛИВА́ТИ, ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ рідше. Затока відсвічувала фіолетовими плямами (О. Донченко); Сірі очі під довгими чорними віями відливали голубизною (В. Земляк); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- відсвічуватися — відсві́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсвічуватися — -ується, недок. 1》 Відливати якимсь кольором. 2》 рідко. Те саме, що віддзеркалюватися; відбиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсвічуватися — ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. чим. Відблискувати якимсь кольором. Їх [гір] верхів'я, освітлені місяцем, як лисини, відсвічувались сріблясто-білим фосфоричним світлом (Іван Ле); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Словник української мови у 20 томах
- відсвічуватися — ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Відливати якимсь кольором. Їх [гір] верхів’я, освітлені місяцем, як лисини, відсвічувались сріблясто-білим фосфоричним світлом (Ле, Міжгір’я, 1953, 518)... Словник української мови в 11 томах
- відсвічуватися — Відсвічуватися, -чуюся, -єшся гл. Отражаться, отсвѣчиваться. Словник української мови Грінченка